Президент Екстра-ліги Степан Мельничук розповів про деталi підписаного договору, домовленості із телебаченням і завдання Екстра-ліги.

- Яким чином згідно з підписаною угодою розподіляються повноваження між Екстра-лігою та АМФУ, зокрема, в плані вирішення конфліктних ситуацій між клубами, призначень та оцінки суддівства, винесення покарань?

- Хочемо зазначити, що 7 листопада був підписаний тристоронній Договір між ФФУ, АМФУ і Екстра-лігою. Даним документом передбачається, що право на проведення чемпіонату України і Суперкубку країни серед чоловічих команд надається Екстра-лізі. А питаннями пов’язаними із збірними командами, першою і другими лігами першості країни, жіночим футзалом, розвитком дитячо-юнацького футзалу займається АМФУ.

У Екстра-лізі створена Дисциплінарно-правова комісія, яка є першою інстанцією вирішення спірних питань. Відповідно апеляційними структурами є Контрольно-дисциплінарний комітет АМФУ і ФФУ та Апеляційний комітет ФФУ.

Щодо роботи суддівського та інспекторського корпусу. Даний напрямок курує комітет арбітрів та інспекторів ФФУ. Безпосередньо відбором, призначенням, підготовкою арбітрів займається комісія з арбітражу та інспектування АМФУ.

- Чи збережеться вплив ФФУ на футзал в Україні в тому ж обсязі, як це було раніше? Якщо ні, то чому вирішили від цього відмовитися?

- ФФУ є єдиною національною федерацією із розвитку футболу в Україні, яка визнана ФІФА і УЄФА. Але вимогою сьогоднішнього часу є створення професійної організації, яка почала б системно займатись розвитком футзалу і перетворенням його у комерційний продукт. Саме тому, й створена Екстра-ліга. Але вплив ФФУ на футзал залишиться.

"Одним із завдань Екстра-ліги – є розширення кількості команд"

- Чому договір був підписаний так пізно – вже після початку чемпіонату?

- Договір був підписаний ще до початку чемпіонату. А саме, 22 серпня, був підписаний договір між АМФУ та Екстра-лігою, у якій АМФУ передала права на проведення чемпіонату Екстра-лізі. А вже згодом, коли всі нормативно-правові документи пройшли юридичний аналіз ФФУ, дане питання було винесене на Виконком ФФУ. І вже після цього підписаний тристоронній договір між ФФУ, АМФУ і Екстра-лігою. Зважаючи на те, що Екстра-ліга новостворена організація, було складно до початку сезону владнати всі нормативно-правові аспекти. Звичайно, було б ідеально щоб цей договір був підписаний до початку сезону. Переконаний наступного року текст договору ми подамо своєчасно і сподіваємось, що підпишемо його вже одразу після закінчення цього сезону. Але ще раз наголошу, що на даний момент всі юридичні засади впорядковано.

- Відношення до підняття оплати арбітрів і делегатів?

- Створення Екстра-ліги попало не на дуже хороший економічний час. За спиною маємо одну кризу, на порозі – іншу. На даному етапі завдання зберегти оплату на цьому рівні, яка є. Також вважаю, що розмір оплати повинен збільшуватись, але звісно, повинна паралельно підвищуватись і кваліфікація арбітрів. Зараз у нас є повне порозуміння у цій темі із АМФУ та ФФУ. Думаю, що із наступного сезону ми підвищимо оплату, але хочемо говорити не тільки про оплату але й про комплексну підготовку арбітрів, а відповідно і покращення роботи суддів. Ми не хочемо вмішуватись у роботу комісії арбітрів та інспекторів АМФУ, але готові сприяти підвищенню професіоналізму даного напрямку роботи .

- Чому вирішили відмовитись від проведення плей-оф?

- В першу чергу, через кількість учасників. На Загальних зборах президенти клубів вирішили, що при такій кількості команд проводити плей-оф є недоцільно. Але більшість президентів клубів, висловились, що при розширені ліги однозначно потрібно повернутись до проведення плей-оф.

- У чемпіонаті сім команд, причому дві з Харкова і жодної з Києва. Є перспективи виникнення клубу у столиці?

- Одним із завдань Екстра-ліги – є розширення кількості команд. Не тільки із Києва, але й з інших регіонів, де традиції футзалу склались історично. Це і Запоріжжя, і Донецьк, і Дніпропетровськ. У першій лізі є команди, у плани яких входить підвищення у класі. Також в багатьох любительських лігах грає багато сильних гравців, і є доволі конкурентоздатні клуби, які при відповідному підсиленні і організації інфраструктури змогли поповнити ряди Екстра-ліги. Так що сподіваємось, що кількість команд у Екстра-лізі буде збільшуватись. Мене уже запитували: "Скільки клубів Ви б воліли бачити у складі Екстра-ліги максимально?". І я відповів, що не бачу проблеми, якщо через 5-7 років у нас буде 30 клубів. З точки зору організації змагань, це цілком реально. А кількість населення України, кількість територіальних центрів, невисокі у порівнянні з іншими ігровими видами спорту видатки, можуть дозволити такій кількості команд брати участь у змаганнях Екстра-ліги.

- Деталі щодо зняття клубу "Титан-Зоря".

- Ми до останнього часу спілкувались із керівництвом клубу, для того щоб спільними зусиллями забезпечити їхню участь у чемпіонаті. Але, на жаль, клуб не зміг взяти участь у Екстра-лізі цього сезону, в першу чергу із причин спортивної інфраструктури, комплектації команди, фінансових можливостей. Але ми сподіваємось, що на наступний сезон вони зможуть вирішити всі проблемні питання і ця команда долучиться до клубів Екстра-ліги. Екстра-ліга постійно працює у цьому напрямку.

"В нас є домовленості із кількома телеканалами, про те, що вони показують сюжети із матчів Екстра-ліги у новинах"

- Чи є перспективи появи українського футзалу на телебаченні? Хоча б матчів єврокубків?

- Те що футзал має появитись на телебаченні - це пріоритет нашої роботи, яка тісно пов’язана із пошуком спонсорів і партнерів. У нас вже є поступ у цьому питанні. В нас є домовленості із кількома телеканалами, про те, що вони показують сюжети із матчів Екстра-ліги у новинах. Це й Перший національний, і ТРК "Ера", і ТРК "Київ". Лише завдячуємо компаніям, які погодились на наші умови.

На сьогоднішній день ми допомогли контактами телеканалу ІНТЕР. Матчі у єврокубках нашого чемпіона "Урагану" будуть висвітлюватись на провідному телеканалі країни.

Частково відбувається показ ігор на регіональних каналах. Але вважаю, що величезним кроком уперед є онлайн інтернет-трансляції. Також паралельно працюємо над тим, щоб наступного сезону показати найцікавіші ігри по телебаченню.

-Українські клуби не аутсайдери в Європі, але інфраструктурно програють російським і, тим більше, європейським. Яким чином Екстраліга буде сприяти клубам у вирішенні питань з залами, підготовкою, базою?

- Це болюче питання протягом 20 років, яке не можуть вирішити не тільки футзал, але й інші види спорту. Завдяки Євро-2012 у нас з’являться сучасні спортивні новобудови. Але неправильно, коли для того, щоб побудувати спортивні комплекси, нам потрібно отримати право проводити Євро. Логіка повинна бути в іншому: держава має забезпечити такі умови, щоб спортивні клуби могли ставати фінансово сильними, інфраструктурно сильними. Я розумію, що сьогодні будувати спортивні споруди не рентабельно, вони не приносять прибутків, далеко не завжди навіть самоокуповуються. Але, з іншого боку, є приклади прекрасних спортивно-торгово-розважальних комплексів. Скажімо, "Термінал" у Броварах, де є льодова арена. Замість арени може бути зал для ігор з м’ячем на 3, 5 чи навіть 8 тисяч місць.

Я бачу майбутнє за подібними центрами, де б цілою родиною можна було провести день, де були б і спортивні майданчики, і фітнес-центри, і кінотеатри, і торгові центри. Тим більше, що за останніми даними, Україна забезпечена подібними торговими центрами (я не беру зараз до уваги спорт) лише на 20 відсотків. Тут маємо величезну нішу, тим більше у майбутньому ті ж торгові центри могли б ставати партнерами спортивних клубів. Ми ж знаємо, що у великих компаніях, які розраховують на перспективу, завжди є поняття соціальної відповідальності. Це б також давало додаткову можливість для ефективної іміджевої реклами, а людям – можливість задовольнити свої інтереси. Плюс – це дуже хороша можливість виховання здорового, активного покоління.

"На наближчі кілька років питання легіонерів не стоїть"

- Питання про легіонерів в українському футзалі: чи є загроза втрати і так не дуже сильної школи, особливо, в командах-фаворитах чемпіонату?

- На даний момент питання по легіонерах в українському футзалі гостро не стоїть, і навіть лідер у цьому питанні івано-франківський "Ураган" системно працює із своєю школою підготовки резерву. Тому на найближчі кілька років я думаю, що ми позбавлені дискусій, щодо обмеження кількості легіонерів. А з наступного року ми будемо пропонувати зробити чемпіонат серед дублерів. Це б дозволило залучити додаткову увагу уболівальників, підвищити майстерність українських гравців, системно готувати резерв з українських спортсменів.

- За аналогією з футболом: багато клубів звинувачують Прем'єр-лігу в непрозорому використанні внесків. Чи може виникнути така ж ситуація з Екстра-лігою і, яка фінансова складова участі клубу в чемпіонаті. Який розмір внесків, як і на що вони розподіляються.

- Що стосується внесків і витрат, то є сформований бюджет. Вступний внесок для клубу був у розмірі 110-ти тисяч гривень на сезон. Цифра ця могла бути й менша, але ми спочатку думали що буде більше клубів. Внески мали залишитись на попередньому рівні, тобто в районі 80 тисяч. У цьому році основні витрати пов’язані з реєстрацією організації, запуску роботи дирекції, оренда офісу, оплата роботи працівників, також витрати на поліграфічну продукцію, банери, шеврони і т.д.

Також, зважаючи на потреби національної збірної України, клуби погодились підтримати низку навчально-тренувальних зборів та участь збірної команди у міжнародних турнірах, для того, щоб якнайкраще підготуватись до відбіркових матчів чемпіонату світу і фінальної частини чемпіонату Європи.