Тим, хто не знайомий з ситуацією яка передувала фіналу, коротко скажемо, що «Енергія» напередодні провела важкий півфінальний матч, у той час, як її суперник за ним спостерігав з трибун Палацу спорту «Юність» і вийшов на гру, як то кажуть «свіженьким» . Але тут є і зворотний бік медалі. Підопічні Станіслава Гончаренка знаходяться в ігровому тонусі, нехай і втомлені, але з хорошим зарядом позитивних емоцій. «Кардинал-Рівне» ж свій останній матч зіграв ще 18 січня, коли в Харкові поступився «Моноліту». Відповідь на питання, яке з двох положень речей краще, повинні були дати стартові хвилини матчу.

Перший удар в створ воріт був за рівненською командою. На другій хвилині Тригубець метрів з 14-ти зі штрафного сильно пробив, але Лисенко, який все бачив, намертво піймав м'яч. Саме аути і штрафні були тією зброєю «Кардинала-Рівне», за допомогою якого робилися спроби відкрити рахунок, але дальній удар Танського Лисенко перевів на кутовий, а удар Волянюк зі штрафного метрів з 8-ми прийшовся в стінку. На ці дії у «Енергії» відповів Овсянніков, який так само здалеку намагався вразити дев'ятку, але м'яч пролетів трохи правіше мети. Але найреальніший момент відкрити рахунок у першій десятихвилинці упустив герой півфінального матчу Ільдар Макаєв, який після передачі Бондаря з дуги трохи правіше центру пробив повз дальній кут.

Територіальна перевага «Енергії» до цього відрізка часу могло матеріалізуватися - ще через 40 секунд Павленко прийняв м'яч в штрафній, але в ближньому бою переграти Пітула не зміг.

Рівно через хвилину рахунок було відкрито. Рівняни провели швидку контратаку, Андрій Паршиков прийняв м'яч на 10-тіметрвой позначці, розвернувся і низом під Лисенко відправив м'яч у ворота. Львів'яни, схоже, розгубилися, і незабаром лише штанга вберегла їх ворота від великих неприємностей, коли Волянюк практично з тієї ж точки пробив у штангу.

Як бачимо, як і вдень раніше «Енергія» опинилася в ролі програє сторони. І, якщо в суботу вдалося досить швидко відновити рівновагу в рахунку, то цього разу м'яч не те, що не хотів йти у ворота, але і до Пітула він долітав не часто - настільки самовіддано оборонялися гравці «Кардинала-Рівне».

І все ж «енергетики» добилися свого, а все зробив власними силами Романов. Вийшло ефектно: прийнявши м'яч у дев'яти метрах від воріт, Михайло на замаху обіграв Басіча, і у Пітула шансів відбити удар «енергетика» було небагато.

У час, що залишився суперники могли змінити рахунок. Тригубець підступно пробивав з-під захисника, але Лисенко встиг зреагувати на удар. А потім прийшла черга хапатися за голову всієї лаві запасних «Енергії». Спочатку Павленка з півметра не зміг коліном переправити м'яч у кут воріт, а потім Овсянніков з семи метрів прямо проти воріт пробив у поперечину.

Зі стартовим свистком на початок другого тайму гра перемістилася на половину «Кардинала-Рівне». «Енергетики» подовгу контролювали м'яч, але створити загрозу воротам Пітула їм вдавалося знову-таки тільки за рахунок дальніх ударів. Але сказати, що рівняни тільки думали про оборону, не можна. Вони чекали свого шансу і отримали його досить швидко - Волянюк на 22-й хвилині вийшов сам на сам, але пробив повз ворота.

Час йшов, а малюнок гри не мінявся. Рівняни були практично позбавлені м'яча, а коли він до них все-таки потрапляв, «енергетики» тут почали жорстко пресингувати. На 28-й хвилині Павленко потряс поперечину, від душі прикладалися до м'яча Овсянніков і Легчанов - мимо. «Кардинал-Рівне» відповів лише двічі, але як! Паршиков прострілив справа уздовж воріт, і Піддубний на мить не встиг до дальньої штанги. Тут же Тригубець після довгої передачі Пітула пробив головою - поперечина!

Цього було достатньо, щоб остудити наступальний запал львів'ян. Вже гравці в зелених футболках не соромилися йти в пресинг, і підопічним Станіслава Гончаренка часом проблематично було вийти навіть зі своєї половини майданчика.

І тільки в останні шість хвилин другого тайму «енергетики» знайшли в собі сили підвищити темп, їхні суперники стали не встигати, пішли фоли. І якщо на 35-й хвилині Легчанов зі штрафного пробив у Пітула, то на початку 36-й, коли рівняни в шостий раз порушили правила, з 10-тиметровий сильним низовим ударом зміг переграти свого колишнього одноклубника.

Головний тренер «Кардинала-Рівне» Юрій Баховський взяв тайм-аут, відразу перейти до гри з п'ятим не ризикнув, але у воротах рівнян з'явився Віталій Денюжкін, який, як добре відомо, любить підключатися до атак своєї команди, та й дальній удар у нього поставлений. За 4 хвилини до сирени Віталій таки пішов вперед, але у своїх атаках «кардіналовци» більше шукали Трігубца, один раз йому випала шанс пробити, але м'яч пролетів повз ворота.

Максимального напруги фінальний матч досяг в останню хвилину. «Кардинал-Рівне» кинув всі сили вперед, але шансу, щоб зрівняти рахунок так і не отримав.

2:1 - важка і достойна перемога «Енергії», яка вперше у своїй історії стала володарем Кубка України з футзалу.

«Енергія» - «Кардинал-Рівне» - 2:1
Запоріжжя. Палац спорту «Юність».

«Енергія»: Лисенко - Легчанов, Овсянніков, Якунін, Павленко - Д. Бондар, Рогачов, Макаєв, Романов - Задорожний, Струк
«Кардинал-Рівне»: Пітула (Денюжкін, 36) - Маринюк, Тригубець, Паршиков, Піддубний - Волянюк, Танський, Чеботарьов, Данилюк - Сондак, Когут
Арбітри: Гора (Київ), Коваленко (Донецьк)
Голи: Романов (17), Легчанов (36) - Паршиков (12)

Удари (в ствір): 29 (12) - 22 (11)