Передчуття не підвели, і справді в Рівному матч видався на славу. Обидві команди продемонстрували високий рівень гри, палке бажання перемоги і боротьбу до заключної секунди. І це не дивно, адже ще в Севастополі господарі переконали рівнян, що матч закінчується після фінального свистка арбітра, провівши гол за секунду до закінчення основного часу. Між іншим і цього разу заключний удар в матчі наносили кримчани і рахунок так само, як і в Севастополі був 4:3 на користь кардиналівців, проте цього разу Свиридову не вдалося влучити у ворота МФК «Кардинал-Рівне» і господарі здобули цілком заслужену перемогу.
Хоча дебют матчу, аж ніяк не назвеш рівненським. Уже з перших секунд «пефеесівці» кинулися на штурм воріт Віталія Денюжкіна, і ще не встигла секундна стрілка зробити повний оберт, як гості повели у рахунку. Юрій Мельник по центру отримав м’яч, просунувся вперед і з лінії воротарського майданчика поклав м’яч точнісінько в нижній лівий кут воріт. Взагалі перша хвилина була доволі багатою на події. До голу обидві команди встигли сфолити, причому кардиналівці зробили це навіть двічі. Потрібно також додати, що вже на 4-й хвилині в пасиві господарів було 4 фоли, але не з усіма призначеними фолами можна погодитися. Відповідно вже зі стартових хвилин вболівальники, які в Рівному вважають себе доволі освіченими у футзалі, не безпідставно висловлювали свою незгоду з рішеннями арбітрів. Проте, повернемося до самої гри і не будемо загострювати увагу на суддівстві, навряд чи в рефері вже з перших хвилин було бажання допомагати тій чи іншій команді…
Після відкриття рахунку кримчани не збавили оберти, а навпаки, традиційно замінили воротаря п’ятим польовим гравцем, у ролі якого в першому таймі виступив Микола Радько, а в другому Микола Ліняєв. Проте, і рівняни не ликом шиті, і за першої ж нагоди, перехопивши м’яч, одразу, довго не роздумуючи, намагалися пробити по порожнім воротам. Першу, хоча і не вдалу, але все ж таки спробу зробив Мар’ян Маринюк. Те, що не вийшло у рівнян, успішно вдалося здійснити гравцям «ПФС», і вже на четвертій хвилині перевага севастопольців вимірювалася двома голами. Олександр Шамотій прорвався правим флангом і прострілив на дальню стійку, де своєчасно опинилася нога Олексія Яблонського, від якої м’яч і затріпотів у сітці воріт Віталія Дєнюжкіна. Місцеві вболівальники затамували подих, такого початку напевно не очікував ніхто. Але два швидкі голи не вибили господарів з колії, і хоча кримчани більше володіли м’ячем, проте зиску з цього не мали жодного, а підопічні Юрія Баховського продовжували грати без помітного хвилювання, ніби заспокоюючи глядачів – хвилюватися не варто, адже попереду ще вдосталь часу.
Довгий розіграш м’яча між п’ятьма гравцям «ПФС» до загострення не приводив, а ось рівняни, не на мить не втрачаючи концентрації, з допомогою пресингу намагалися перехопити передачі суперника і на 7-й хвилині їм це нарешті вдалося. М’яч на правому фланзі знайшов Піддубного і Сергій пробив у дальню дев’ятку. І хоча в воротах знаходився граючий тренер гостей Олег Безуглий, але він не мав права грати руками (у цей час на майданчику в складі «ПФС» перебувало п’ятеро футболістів, а в ролі п’ятого польового в цей час, як уже згадувалося вище, був Радько), а іншим способом зупинити рух м’яча в напрямку сітки було просто не реально – 1:2.
За хвилину рівняни отримали вже 5-й фол, а Маринюк втратив чудову нагоду встановити рівновагу. Після удару Мар’яна по порожнім воротам м’яч прийняла на себе стійка. Гра перейшла дещо в спокійне русло, рівняни, пам’ятаючи, що кожний наступний фол автоматично завершується десятиметровим, намагалися надто не ризикувати при відборі м’яча і діяли доволі акуратно. Настала черга гостей набирати 5 фолів. Так і сталося. За наступні 7 хвилин рахунок по фолам зрівнявся – 5:5, а ще через дві хвилини зрівнявся і рахунок матчу. Під час чергового удару гостей по воротам Віталій Дєнюжкін заволодів м’ячем, і не роздумуючи з руки пробив по порожнім воротам. М’яч опустившись на підлогу, в кількох метрах від воріт, підскочив під поперечину і вже від неї, на радість рівненських вболівальників, влетів у залишені без нагляду ворота «ПФС».
Тепер вже севастопольцям довелося замислитися над своєю грою, а зробити це можна найкраще під час тайм-ауту. Проте і такий крок не врятував кримчан від третього голу. Але це сталося лише після 6-го фолу, отриманого рівнянами. Пробивати десятиметровий взявся Богдан Свиридов, але його удар ногою парирував Пітуля, який на час пробиття тимчасово замінив у воротах Дєнюжкіна. М’яч підхопили рівняни, Сондак прорвався ближче до воріт правим флангом, вивіреною передачею знайшов свого ветерана і Сергій Піддубний не підвів, чітко вколотивши м’яч на цей раз у ворота, які захищав В’ячеслав Кобець.
До закінчення тайму команди мали по кілька нагод, але футболістів обох команд підводила влучність. Правда, м’яч вчетверте ще до перерви побував у порожніх воротах «ПФС», але після вкидання м’яча Дєнюжкіним. А, як відомо, такі голи, коли м’яч введений в гру від рук голкіпера на шляху до воріт не зачепив жодного із гравців, не зараховуються. Окрім того, на заключній хвилині тайму «ПФС» отримав 6-й фол. Пробивати зібрався Волянюк, а місце в воротах, на час пробиття, зайняв Володимир Руденко, який ще до удару Михайла кинувся на перехоплення і лише коли опинився на лінії воротарського, поглядом провів м’яч відправлений рівнянином повз ліву стійку.
Початок другого тайму нагадував дебют першого. Севастопольці додали в русі і створили кілька небезпечних моментів, але Віталій Дєнюжкін у цих випадках діяв бездоганно. Підтримувати високий темп гри довгий час у, до речі, доволі спекотному залі ДЮСШ №4, було доволі складно і згодом стартовий запал гостей згас. Гра перейшла у більш спокійне русло. Збудником спокою на 28-й хвилині став знову ж таки Піддубний, який цього дня був напрочуд активним. Завдяки настирності і досвіду рівненського ветерана, господарі заробили право на пенальті. Нерви у кримчан не витримали, і вони у власному карному майданчику таки поклали Сергія на підлогу.
Знову у воротах тимчасово з’явився Володимир Руденко, а пробивати пенальті взявся рівненський воротар-бомбардир Віталій Дєнюжкін, який і залишив колегу по амплуа з носом. І хоча за 6 хвилин перевага кримчан знову стала мінімальною, Сергій Кольцун замкнув триходівку за участю Ліняєва і Радько. І до закінчення гри відзначитися мала не одну нагоду, як одна так і друга команда. Чого варті хоча б не реалізовані два десятиметрові Сергієм Тригубцем (після 6-го і 7-го фолу кримчан, Руденко виявився на місці) і пенальті, пробитий Чернієнком (Пітуля рукою вибив м’яч в майданчик). Але рахунок до фінального свистка так і не змінився. Друга в серії до двох перемог вікторія МФК «Кардинал-Рівне», на цей раз - 4:3, ставить остаточну крапку в боротьбі за п’яте місце.
Отже рівняни після плей-офф, як і після регулярки, посідають місце одразу за чільним квартетом, не втративши своє реноме, а «ПФС», доволі вдало провівши заключні ігри, у порівнянні з регулярним чемпіонатом, піднімається трьома сходинками вгору, тобто з 9-го на шосте місце.
